- пригвинчувати
- —————————————————————————————пригви́нчуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пригвинчувати — ую, уєш, недок., пригвинти/ти, нчу/, нти/ш, док., перех. Прикріплювати або доводити що небудь до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою. || Прикріплювати що небудь до чогось гвинтом (гвинтами), гайкою (гайками) … Український тлумачний словник
пригвинтити — див. пригвинчувати … Український тлумачний словник
пригвинчування — я, с. Дія за знач. пригвинчувати … Український тлумачний словник
пригвинчуватися — ується, недок., пригвинти/тися, и/ться, док. 1) Прикріплюватися або доходити до певного положення, обертаючись за гвинтовою нарізкою. 2) тільки недок. Пас. до пригвинчувати … Український тлумачний словник